Дивом вважаємо щоденну турботу подружжя з фронтового селища про квіти, які вони вирощують на продаж у власній оранжереї. Подвір’я Дейнеків розташоване фактично на лінії фронту: осколки снарядів раз по раз січуть покрівлю теплиці, але квіти і далі квітнуть.
Дивом вважаємо порятунок Мойсея Вайншельбойма — хлопчика, що єдиний з великої родини вижив під час Голокосту. Його історія мала б стати сценарієм для кінодрами, але, попри весь біль, йому дивом траплялися люди, готові переховувати й допомагати.
Дивом вважаємо одужання від раку нашого колеги — фотографа Тараса Бичка. Всі емоції, пережиті під час лікування, він карбував у знімках.
Окремим дивом стала публікація перекладу одного з найкращих текстів швейцарського журналу Reportagen: історії простого офісного працівника з Китаю, який щодня після роботи добровільно чергує на семикілометровому «мості самогубць» над Янцзи, своєю любов’ю та уважністю до людей врятувавши вже майже двісті життів.